- будова
- 1) (взаємне розташування частин у складі чого-н.), структура, побудова; організація (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів усередині певного цілого); композиція, архітектоніка спец. (будова літературного твору); стрій, лад (перев. щодо мови); склад (будова частини тіла); конструкція (будова машини, механізму, приладу; будова словосполуки, речення й под. мовних одиниць)2) (загальний склад, форма тіла людини), статура, склад, постать, фіґура; стать (зазв. про гарну, правильну будову тіла); комплекція, ґабарити, мн. (зазв. для підкреслення повноти, огрядности)
Словник синонімів української мови. 2014.